У
сучасному світі гостро
стоїть проблема творчого
розвитку особистості. Кожна цивілізована
країна дбає про
потенціал суспільства взагалі
і кожної людини
зокрема. Усе це
пов’язане з рівнем
загальної освіти, увагою до
творчої особистості, патріота
своєї Батьківщини, надання
їй можливості проявити
свої здібності.
Отже, існує
реальна потреба суспільства
в інтенсивному розвитку
потенціалу кожної людини.
І найважливіша роль
у цьому процесі
належить школі, навчання
в якій повинно
бути підпорядковане ідеї
розвитку здібностей учнів.
Школа має навчати
кожного свого учня
самостійно мислити, діяти
в нестандартних умовах,
розв’язувати найрізноманітніші
проблеми ( побутові, навчальні,
глобальні ).
Поділяючи погляди
провідних українських учених
О.Я. Савченко, І. Д. Баха, М.
С. Вашуленка, В. О.
Сухомлинського щодо гуманізації навчально-виховного процесу,
я намагаюся забезпечити
такі необхідні умови,
щоб перебування дітей у
школі було комфортним,
навчання
– цікавим, діяльність – активною,
спілкування – стимулюючим розвиток.
На мій
погляд, сучасний підхід
до організації навчально-виховного процесу в
початковій школі вимагає
від учителя реального
знання індивідуальних особливостей
дітей молодшого шкільного
віку, створення комфортних
умов навчання. Не
вчити дерево рости,
а створити умови
для його росту.
Тому проблема, над
якою я працюю
– « Розвиток креативного мислення учнів
початкових класів на уроках математики
».
"Кожній дитині – світло знань,
Кожній дитині – світло любові.
Віру в сили свої без вагань,
Як запорука щасливої долі"